Чому Ілону Маску варто прочитати «Бюрократію» Мізеса?
Автор: Девід Брейді-молодший.
У своєму подкасті «Вердикт» від 13 листопада Тед Круз [1] звернувся до книги Людвіга фон Мізеса «Бюрократія», обговорюючи створення «Міністерства ефективності уряду». Цю ініціативу того ж дня анонсував новообраний президент Дональд Трамп. Круз наголосив, що Мізес вдало описав основну проблему, на яку спрямований цей план. Ідея полягає в тому, щоб зробити урядову систему більш ефективною. На думку Круза, очолити новий департамент мають Ілон Маск і Вівек Рамасвамі [2].
На перший погляд, ця ідея здається переконливою, але насправді, у своїй праці Людвіг фон Мізес пояснив чому вона не працюватиме. Його теорія соціалістичного розрахунку не лише поклала край дебатам про соціалізм, але й дала глибоке розуміння природи бюрократії. Щоб повністю зрозуміти, на що вказує сенатор Круз, звертаючись до Мізеса, варто спершу розібратися, чому бізнес працює ефективно, а уряд — ні. Відповіді на обидва ці питання можна знайти в працях Мізеса.
Чому бізнес працює ефективно, а уряд – ні?
«Бюрократія» — це справжня перлина у творчій спадщині Мізеса. У цій роботі Мізес переносить свою знамениту теорію про неможливість соціалістичного економічного розрахунку на аналіз бюрократії. Щоб глибше зрозуміти його аргументи, варто спершу відповісти на запитання: що таке бюрократія і що нею не є?
Мізес швидко дав відповідь на ці питання. Навіть у 1944 році, коли він писав цю книгу, слово «бюрократія» часто використовували як узагальнювальне кліше для позначення неефективності. Прогресисти називали «бюрократією» корпоративні відносини, тоді як консерватори вживали це слово щодо урядів. Однак Мізес пояснює, що бізнес за своєю природою не може бути «бюрократичним» у тому сенсі, як це зазвичай розуміють.
Бізнес від природи є ефективним. Бізнес керується підприємцями, які мають особисту зацікавленість у результатах завдяки праву власності. Їхня основна мета — отримання прибутку.
Прибуток, на думку Мізеса, це не свідчення експлуатації, а доказ того, що використання ресурсів приносить цінність суспільству.
Ринковий обмін можливий лише тоді, коли обидві сторони вважають, що отримають більше користі від того, що вони здобудуть, ніж від того, що віддають. Завдяки цьому процесу, доповненому використанням грошей як засобу обміну, формуються ринкові ціни та система економічного розрахунку.
Економічний розрахунок — це основа ринкової економіки. Він дозволяє оцінити, наскільки ефективно використовуються ресурси — земля, праця і капітал. Саме ця здатність робить бізнес ефективним. Підприємства мають можливість аналізувати, чи приносять їхні дії прибуток, зокрема завдяки системі подвійного запису в бухгалтерському обліку, про яку говорить Мізес. Вона дозволяє підприємцям визначати, які фактори сприяють загальній рентабельності і змушує керівників шукати найефективніші шляхи ведення бізнесу, адже в іншому випадку вони ризикують втратити свої позиції.
Ринок сам по собі розв’язує проблему неефективності. Менеджери та підприємці, які невдало прогнозують майбутні ризики, зазнають збитків і виходять з ринку. Ті ж, хто робить точніші прогнози, отримують прибуток і продовжують розвиватися.
Таким чином, бізнес є ефективним за своєю природою, і його навряд чи можна назвати «бюрократією» у сучасному розумінні цього слова. Але що тоді насправді є бюрократією?
Бюрократії і їх неефективність
Мізес дає чітке визначення бюрократії: це метод управління адміністративними справами, де результати не мають грошової оцінки на ринку. Він наголошує, що бюрократія — це не форма управління і навіть не обов’язково організаційна структура. Це характеристика установ, які не можуть або не прагнуть досягати прибутку, а отже, не мають змоги проводити економічні розрахунки.
Без прибутку бюрократія втрачає ефективність, що є основою теорії соціалістичного розрахунку Мізеса. Він визнає, що центральні планувальники можуть мати хороші наміри, знання та доступ до ресурсів. Однак без можливості проводити економічний розрахунок вони не здатні визначити, чи витрачають ресурси раціонально, чи ні. Чи виробляють вони забагато або замало? Чи обирають найефективніші методи? Такі питання залишаються без відповіді, якщо відсутній механізм ринкових розрахунків.
Те саме стосується бюрократії. Такі організації часто керуються ідеалами, відмінними від прибутку і не мають інструментів для вимірювання ефективності. За словами Мізеса, уряд не працює заради прибутку і не має можливості робити це, навіть якби хотів.
Розглянемо, наприклад, поштову службу. Поштова служба США (USPS) часто критикується за свою неефективність, тоді як приватні компанії, такі як UPS і FedEx, демонструють значно кращі результати. Основна відмінність полягає в тому, що USPS не орієнтована на прибуток. Її діяльність зводиться до виконання завдань, покладених на неї урядом, з обмеженнями, що походять від того ж уряду. Бюрократи, які керують цією службою, не мають механізмів для оцінки прибутковості, а невеликі доходи, які вона отримує, є результатом зборів, а не ринкових цін.
Таким чином, бюрократія — це не бізнес, а інструмент уряду. Державні установи, такі як поліція, податкові чи імміграційні служби, не мають орієнтації на прибутковість, а отже, і на ефективність. Без ринкових цін уряд, умовно кажучи, рухається в темряві, не знаючи свого місця, поки не зіткнеться з черговою проблемою.
Бізнесмен і бюрократія
Чи може успішний підприємець змінити роботу бюрократії? Чи здатен він застосувати принципи ефективного бізнесу до державних структур і зробити їх результативнішими? На перший погляд, ідея здається логічною: чому б компетентній людині не покращити функціонування уряду? Однак така думка ігнорує основну проблему — ефективність уряду залежить не від особистостей, а від самої системи, в якій вони працюють.
Мізес пояснює, що підприємницькі якості не є властивістю людини, а залежать від її позиції в ринковій системі. Якщо колишній підприємець очолює державну установу, то він перестає бути підприємцем і стає бюрократом. Його завдання полягає не в досягненні прибутку, а в дотриманні правил і норм. Бюрократія обмежує його повноваження, залишаючи лише можливість впливати на незначні процедури, тоді як загальні рамки визначаються зовнішніми регуляціями.
Методи підприємця, спрямовані на прибуток і зменшення витрат, у бюрократичній системі просто не працюють. У державному управлінні результати не мають ринкової вартості: їх не можна купити чи продати, а отже, немає можливості оцінити їхню ефективність через механізм прибутків і збитків.
Прагнення зробити уряд більш ефективним — це похвальний намір, але проблема не вирішується шляхом змін у персоналі, політиці чи процесах. Без механізму економічних розрахунків уряд не здатен ефективно розподіляти ресурси. Він підпорядковується кодексу, а не споживачеві, тому діяти як підприємець у таких умовах неможливо.
Сенатор Круз влучно підсумував цю думку: «Всі стимули в уряді не лише не орієнтовані на прибуток, вони прямо суперечать цьому мотиву. Саме тому я порекомендував Ілону прочитати цю книгу Мізеса, і він її прочитав».
Урядова бюрократія за своєю природою не може бути ефективною. Найкраще, що можна зробити, — це мінімізувати її вплив, відкривши шлях до ефективності для підприємців, таких як Ілон Маск і Вівек Рамасвамі. Щоб повернути Америці ефективність, слід позбутися бюрократії. Можливо, саме праця Мізеса зможе надихнути на цей шлях, адже вона чітко вказує на основні недоліки урядових систем. Стати ефективними означає стати небюрократичними.
Переклад: Олександра Андрусик
Озвучив: Микола Жмайло


ENG
Блог