Олеся – активістка УСС. Народилась та виросла у селищі Гримайлів, що на Тернопільщині. У шкільні роки була членкинею Малої академії наук України. У 2023 році вступила в Український католицький університет та переїхала у Львів. Продовжує навчатись на спеціальності “Соціологія”. Координує волонтерські події першокурсників в університеті в межах курсу “Служіння”. З 2024 року є частиною команди СО “Мотанка”, а саме, обіймає посаду дослідниці. Займається поширенням української культури, зокрема, власноруч виробляє та популяризує українські народні прикраси з бісеру.

Для українського народу свобода завжди була невід’ємною частиною ідентичності. Це не лише право діяти, але й здатність творити себе навіть у найтяжчі часи. Тут мені найбільше подобаються слова Оксани Забужко, яка розмірковуючи над драмою Лесі Українки “Лісова пісня”, підкреслює, що найбільшим пеклом для головної героїні Мавки було потрапити в тенета “Того, що в скалі сидить”. Скеля символізує несвободу, стан, у якому втрачається здатність до руху, до творення, до вибору. Це не лише фізичне обмеження, а духовне змертвіння, коли воля до життя, мрії і прагнення зникають, а залишається лише порожня оболонка. О. Забужко говорить, що “найбільшим пеклом для українця є відсутність свободи, так само, як для Мавки — “Той, що в скалі сидить”.