Андрій народився у 2002 році в місті Одеса, де й провів щасливе дитинство, хоча декілька разів був близьким до смерті. В Одесі ж він пішов у школу та згодом закінчив її, попри те, що вчителі вважали його «bad boyем». На зло вищезазначеним вчителям, Андрій добре склав ЗНО та поступив на бюджет до НУ «Одеська юридична академія» на спеціальність «Міжнародне право». Працювати хлопець ніколи не чурався, тому й працював багато, всі місця роботи немає навіть сенсу перераховувати. Відмітимо лише постійне прагнення до підприємництва, до особистої справи та до уникнення податків. Більше, ніж працювати Андрій любив лише жінок, що знову ж таки відпочинку не добавляло. З перших місяців повномасштабного вторгнення разом із друзями почав активно займатися волонтерством та благодійністю у напрямку допомоги дітям із внутрішньо-переміщених родин. Для цих цілей пізніше він започаткував молодіжну організацію «Далі буде». Восени 2022-го Андрій читає «Атлант розправив плечі» та розуміє, що щось у цьому є. Влітку 2023-го потрапляє на Програму Лідерства від УСС. Стає Активістом організації, поборником боротьби за свободу та вільну економіку. У 2023 отримає звання «Студент-юрист року».
Андрій живе й нині, поєднуючи палку любов до футболу та літератури, любов яку він проніс від самого дитинства, коли мама смушувала його читати «Діти капітана Гранта», а батько подарував форму «Шахтаря» та віддав на футбол.

«Є відома цитата: «Кораблям безпечніше у гавані, але вони створені не для цього». Людям теж, можливо, безпечніше під чиїмось наглядом та доглядом, але люди створені не для цього».