ENGПовномасштабне військове вторгнення росії на територію України сколихнуло весь світ. російська агресія призвела до накладення наймасштабніших та безпрецедентних санкцій, які, здавалося б, мали знищити економіку росії.
Так, з 2022 року на росію накладено 14 пакетів санкцій, ініціаторами яких є Європейський союз, а також США, Канада, Великобританія, Японія, Південна Корея, Австралія та ряд інших країн. За інформацією глобальної бази даних щодо відстеження санкцій Castellum, з кінця лютого 2022 р. на рф накладено понад 16 тис. обмежень, а загалом із 2014 року — більш ніж 19 тис. Було заморожено понад 300 мільярдів доларів активів Центрального банку рф та інших російських банків, а також запроваджено жорсткі обмеження на експорт ключових товарів. За оцінками аналітиків, відтік капіталів з рф за кордон торік зріс на 143 млрд доларів.
Та попри всі докладені зусилля, росія досі функціонує як держава, має ресурси на торгівлю та цим продовжує впливати на світову економіку. МВФ прогнозує, що цього року зростання ВВП росії становитиме 2,6%. Це значно більше, ніж у Великобританії (0,6%) та ЄС (0,9%). Аналогічно, дефіцит бюджету росії залишиться на рівні нижче 1% ВВП. Чому ж так вийшло?
Відповідь на це питання – глобалізація економічних процесів. Завдяки довгим ланцюгам постачання і певним прогалинам у санкціях рф знаходить способи обійти обмеження. Для цього російські підприємці використовують міжнародні корупційні зв’язки, посередників із третіх країн та «сірі» схеми торгівлі.
З огляду на те, що запроваджені проти росії санкції поки що не забезпечують її повної міжнародної ізоляції, країна переорієнтовує свою економіку, у тому числі торгівельні операції, на країни Азії, Південного Кавказу та Близького Сходу. За даними ForbesUA, найбільші торгові потоки у 2022 році з росією наростили Туреччина, Казахстан, Вірменія, Узбекистан і Киргизстан.
Паралельно спостерігається значне збільшення обсягів торгових операцій між західними та зазначеними вище країнами. Водночас помітно різке зростання експорту з країн Європейського Союзу до Киргизстану та Казахстану товарів подвійного призначення (тобто таких, що можуть бути використані як для цивільних, так і для військових цілей). Такими товарами часто є мікрочіпи або засоби зв’язку, які згодом використовуються російськими військовими. І, незважаючи на усі зусилля, до повного режиму екстериторіальних торговельних санкцій, які забороняють будь-якій іноземній компанії торгувати з росією, ще далеко.
Товари, що підпадають під санкції, можуть також ввозитися на територію росії як транзитні, без сплати мит або будь-якого контролю, якщо вони призначені для постачання до країн Центральної Азії та Південного Кавказу. Після цього вони можуть залишатися в росії для використання виробництвами на підприємствах військово-промислового комплексу.
російські компанії також навчилися обходити санкції, спрямовані на природні ресурси, зокрема на нафту та газ. Теоретично, збут російської нафти країнам Заходу не повинен перевищувати верхній ліміт (60 доларів за барель), що мало б величезний вплив на прибутки росії.
На практиці це обмеження обходиться завдяки великому «темному» флоту незастрахованих суден і використанню бухгалтерських лазівок. І поки країни, що запровадили санкції, намагаються посилити обмеження, державна скарбниця росії продовжує наповнюватися.
Іран, друга країна за кількістю накладених санкцій, є важливим союзником росії. Так, Іран має багаторічний досвід обходу міжнародних обмежень – чим і допомагає росії. У партнерстві ці країни займаються пошуком сприятливих логістичних маршрутів задля уникнення санкцій, мита, тощо; здійснюють купівлю-продаж різних видів зброї; діляться технологічними здобутками.
Отже, на сьогодні росія перебуває під найбільшою кількістю санкцій у світі. Ці санкції мають певний вплив на росію, послаблюючи її економіку і ускладнюючи шляхи доставки товарів. У відповідь росія активно шукає способи обійти обмеження, використовуючи міжнародні корупційні мережі, посередників з інших країн та недосконалість санкцій. Від накладених обмежень відчутно потерпають багато російських фізичних та юридичних осіб. І все ж, хоча санкції не призведуть до припинення війни в короткостроковій перспективі, вони є демонстрацією недопустимості жорсткої агресії та погіршують життя російських еліт і звичайних громадян.