Чому у Сінгапуру вийшло?

Сінгапур – місто-держава, розмір якої не перевищує площі столиці України, Києва. Станом на 2024 рік, Сінгапур очолює рейтинг економічної свободи, входить до п’ятірки передових сходинок серед країн з найменшим рівнем корупції, а також протягом останніх двох десятиліть є лідером за легкістю ведення бізнесу. Країну називають однією з чотирьох «азійських тигрів» завдяки високим темпам економічного зростання. Однак ще близько 60 років тому країна вважалася абсолютно безперспективною, не мала власних великих природних ресурсів та виробництва, фактично перебувала в залежності від своїх сусідів, що не були зацікавлені в процвітанні Сінгапура та зміцненню його суверенітету. Отже, яким чином карликова держава стала однією з передових країн світу?

Лібералізація економіки

Після здобуття незалежності у 1965 році, Сінгапур був однією з найбідніших країн світу, якій навіть доводилось закуповувати питну воду. Держава не могла спрямовувати ресурси на допомогу власним громадянам. Третина населення мали симпатії до комуністичних ідей. В таких непростих умовах тодішній прем’єр-міністр Сінгапуру Лі Куан Ю розпочав впроваджувати цілу низку реформ.

Одним з дієвих методів для розв’язання економічних проблем стали лібералізація ринків та заохочення до підприємницької діяльності. Знищення перешкод для розвитку приватного сектора дозволила відкривати власний бізнес без мінімального необхідного капіталу та нарощувати багатство всередині країни.

Наразі країна славиться своєю податковою системою, що працює за територіальним принципом. Міжнародні доходи, що отримують місцеві корпорації, не підлягають оподаткуванню. Податок на приріст капіталу від продажу активів тут теж відсутній. Резиденти та нерезиденти Сінгапуру оподатковуються у ситуаціях, виключно коли їхній дохід походить з території країни або переводиться на рахунки сінгапурських банків. Податкове навантаження в Сінгапурі становить лише 13,4% від загального внутрішнього доходу. Крім цього, оподаткуванню не підлягають операції з продажу житлової нерухомості, цінних паперів та фінансових послуг. Зазначені умови зробили Сінгапур фінансовим центром Азії. Такі умови не лише залучили іноземні корпорації, але й підтримали місцевих виробників, що мали можливість зростати в умовах мінімальної податкової звітності.

Антикорупційна політика

Іншим об’єктом реформ в країні для уряду Лі Куан Ю стало питання корупції. Високий рівень корупції лякав потенційних інвесторів, а важливі зміни в економіці просто не були б дієвими без розв’язання цієї проблеми.

Значним проривом стало прийняття Акту про попередження корупції (Pact of Corruption Act), який конкретизував роботу Бюро з розслідування корупції (Corrupt Practices Investigation Bureau). Завдяки цьому Акту були чітко визначені всі види корупції, включно з хабарництвом у формі подарунків. Крім того, Акт надав Бюро розширені повноваження для розслідування, арешт рахунків міг здійснюватися за рішенням слідчого, а податкові інспектори були зобов’язані надавати всю інформацію про підслідного. Тюремні строки та штрафи суттєво були також суттєво збільшені. Завдяки акту в Сінгапурі діє «презумпція корумпованості», чиновник який звинувачується в незаконному збагачені визнається винним, якщо не може довести протилежного.

Для забезпечення незалежності CPIB директор Бюро підзвітний прем’єр-міністру, а в разі блокування розслідувань може звернутися до президента, що підтримує систему стримувань і противаг. Всі випадки корупції проходять узгодження з Генеральною прокуратурою.

Окрім антикорупційного законодавства, Сінгапур вдало упереджує корупцію завдяки гідної оплати праці держслужбовцям. В країні заробітна плата чиновника є відповідною до успішних галузей економіки, співвідносною до платні менеджерів приватного сектору, що також приваблює займатися державною політикою професіоналів з високими етичними стандартами.

Меритократичні принципи

Сінгапурський уряд приділяє особливу увагу якості державного управління. Державний апарат функціонує за принципами меритократії – системі, в якій просування по службі базується виключно на особистих заслугах, здібностях і професійних якостях. Лі Куан Ю вважав, що успіх країни залежить від її людського капіталу, тож ключові позиції в уряді та компаніях отримували ті, хто демонстрував видатні результати та відданість своїй роботі.

Відбір майбутніх державних службовців починається ще зі шкільних років, коли виявляють здібних учнів, яких надалі підтримують на шляху до університету та надають можливості для навчання за кордоном. Кожен працівник, що досягає успіхів, отримує належне визнання і шанс на відповідне просування по службі. Система кадрових призначень в Сінгапурі орієнтована на прозорість і справедливість, адже кар’єрний ріст ґрунтується на заслугах та талантах, а не на зв’язках. Меритократія Сінгапуру є не лише якісною системою підбору кадрів, а й запорукою довіри громадян до державних інституцій.

За даними Human Capital Index 2020 року від Світового Банку, Сінгапур очолює рейтинг зі 173 країн. Це означає, що країна успішно інвестує в здоров’я, освіту та можливості для своїх громадян.

Чому може навчитися Україна?

На сьогодні Сінгапур є прикладом успішної трансформації для усіх країн світу. Попри відмінність України з мікродержавою за масштабом, географією та історичними умовами – універсальні уроки, отримані з сінгапурського досвіду, можуть стати основою для значних змін.

На сьогодні наша держава стикається з серйозними викликами, які стримують її добробут. Від російського вторгнення до податкового пекла, що робить ведення бізнесу надзвичайно важким. Україна не приваблює до себе системних іноземних інвестицій. Згідно Tax Hell Index 2023, що враховує рівень оподаткування та якість урядового менеджменту, Україна входить до четвірки країн антирейтингу. Крім цього, нові корупційні скандали, особливо у сфері оборонних закупівель, підривають нашу довіру до державних інститутів.

Подальший розвиток нашої країни цілковито залежить від якості державного управління. Подібно до Сінгапуру, Україна на початку своєї незалежності не мала великих перспектив. Однак необхідні реформи та прагматизм, втілені в прикладі Сінгапуру, доводять, що економічний розвиток можливий навіть у складних умовах.

Автор: Володимир Коверя