2024 рік — рік масштабних змін.

Саме у 2024-му відбудуться вибори в Європарламент і в низці європейських країн, цього року обиратимуть нового Президента США, а також переоберуть владіміра путіна на посту президента рф. Паралельно з цим на Заході починають зростати ультраправі партії, які обіцяють скоротити, або взагалі припинити підтримку України. Може виникнути питання: чому вони пропонують це зробити? У цій статті дізнаємось про причини зросту ультраправих партій, розберемося чи є вони загрозою нашій безпеці і що робити з їхнім зростанням?

Чому відбувся такий стрімкий злет ультраправих?

Популярність ультраправих рухів у кожній державі має свої причини, проте спільним їх підґрунтям є підйом антиелітаризму. Популісти звинувачують «еліти» у всіх бідах: у допущенні економічної кризи, у зростанні тероризму в Європі та у війні в Україні. Населення починає нормалізувати ультраправі партії, коли бачить, що тези з їхніх повсякденних розмов повторює якийсь політик.

Ультраправі здобувають так прихильність робочого класу, який вважає, що треба «сильну партію, або господарника, який прийде і порядок наведе!». Таким чином відбувається пролетаризація ультраправих і вони забирають до себе потенційних виборців лівих партій.

Популісти бажають долучити якнайбільше малоосвічених громадян на свою сторону. Саффолкський університет нещодавно проводив передвиборчі опитування у США, у яких досліджувалися передвиборчі вподобання людей за різними характеристиками, включно з рівнем освіти. Опитування показує тенденцію, що люди з меншим ступенем освіти підтримують Дональда Трампа, який виступає з авторитарною риторикою, і також проти підтримки України і за «закінчення війни за один день». Натомість бакалаври, магістри та доктори наук та філософії здебільшого підтримують Байдена.

Також люди хочуть покращень прямо зараз. Ультраправі вміло використовують це бажання як спосіб підняти власну популярність і пропонують прості рішення для складних проблем. Медіа «традиційних» партій виставляють ультраправих як закам’янілих у своїх поглядах і вважають, що вони не можуть швидко реагувати на виклики. Але все навпаки. Ультраправі дуже добре вміють підлаштовуватись під запити суспільства. Хвилює загроза тероризму? Обмежимо міграцію з мусульманських держав. Стане безпечніше, збережемо «чистоту нації». Триває економічна криза? У ній винна минула влада, яка не змогла її подолати, бюрократи з ЄС, які перешкоджають економічному зростанню і фінансово-матеріальна підтримка України! Тому електорат ультраправих партій не задумується про довгу перспективу, а зосереджує увагу на тому, щоб прямо зараз всі проблеми вирішили. Натомість «традиційні партії» не вміють так «жонглювати» власними поглядами і спекулювати на актуальних проблемах, оскільки в очах електорату саме ці партії допустили їх.

Популісти ще підіграють на питанні антиміграційної політики і поширюють стереотипи про українців, то вони сидять на соціалці та не працюють, то навпаки — крадуть роботу. росія через власні медіа та людей допомагає їм у цьому, і населення починає більше вірити таким стереотипам. Також росія робить вкиди, що Україна продає зброю, яку постачають союзники, на чорному ринку, зокрема ХАМАСу. Цей фейк швидко спростували, але випадок дуже показовий. Після нього багато ультраправих політиків та журналістів поширили цей фейк у соціальних мережах та власних медіа. І ще не варто забувати про апелювання до різниці в культурному плані між українцями і будь-якою іншою європейською нацією.

Ультраправі ще пом’якшили власну риторику щодо ЄС: з «розпустити» до «реформувати зсередини». Це також загрожує Україні, оскільки будь-які чвари всередині Європи перешкоджатимуть постачанню озброєння і фінансової допомоги. А «реформування ЄС» точно означатиме його послаблення, що знову стає на заваді об’єднанню Європи.

Чи загрожують нам ультраправі?

Зростання  популізму в Європі та США справді є загрозою для нашої безпеки, особливо коли зброя і гроші від союзників потрібні нам ще «на вчора». Але ультраправі довго не триматимуться на плаву, оскільки не дають справжньої альтернативи демократії, а відхід в сторону автократії виборці вважатимуть кроком назад. «Прості рішення» рано чи пізно перестануть діяти і популярність популістів почне спадати.

Хорошим прикладом спаду популярності ультраправих є партія «Право і Справедливість» (далі — ПіС) у Польщі. На нещодавніх виборах вони набрали найбільше голосів в порівнянні з іншими партіями, але не змогли зробити власну коаліцію. Причини їхнього зниження рейтингу полягають у тому, що вони почали робити дії, які не сподобались полякам. Вони посилили заборону на аборти, що призвело до протестів, але влада так і не відкликала своїх рішень.

Також ПіС заборонила хутряну промисловість. Це може звучати навіть добре, але таким чином партія пішла проти власного ж електорату, ядро якого складається з селян і жителів невеликих міст.

Вони хотіли виправити всі невдачі відволіканням уваги на опонентів. У вересні 2023 року тодішній міністр оборони Польщі розкрив «оборонну стратегію» 2011 року, яка передбачала відхід за річку Вісла, що означало б окупацію 40% території Польщі росією. Цей план розробили за часів коаліції Громадянської Платформи Туска, яка знову повернулась до влади минулого 2023-го року. Але важливо зазначити, що такі плани повинні були узгоджуватись з НАТО. А в 2013 році гриф «цілком таємно» було знято, що означає про вірогідну зміну стратегії ще в часи влади Туска.

Останньою спробою врятувати становище ПіС стало повторне підігравання електорату. Тодішня влада заборонила імпорт зерна з України, щоб «захистити власних фермерів від зростання цін». Вишенькою на торті стала відсутність дій уряду на блокування польськими протестувальниками в’їзду фур в Україну. Однак жодне з цих «простих рішень» не врятувало ПіС від програшу на останніх виборах.

Чи можемо ми знизити їхню популярність в Європі? (ред. замість висновку)

Так, це можливо зробити. Наша влада повинна інвестувати гроші на медіа, спрямовані на західну аудиторію. У нас є хороший приклад United24, який набирає багато переглядів у соціальних мережах, а крім них ще й багато донатів. Також цей проєкт фінансують корпоративні донори, а не держава. Ще можна відмітити The Kyiv Independent і державний UATV English. 

На противагу їм, є і поганий приклад, як канал The Gaze, який фінансує Мінкульт і відео якого збирають всього лиш до 200 переглядів. Лише на створення відео було витрачено близько 35 (!) млн. грн за перші чотири місяці, а на весь проєкт загалом більше 60 млн. грн.

Чому ж так трапилось? Більшість новин журналісти The Gaze просто переписують з популярних видань. Переписують, щоправда, якісно, автентичність текстів складає близько 90%. Виникає питання: навіщо комусь, наприклад, у Великобританії читати якийсь ще ресурс крім BBC, The Daily Telegraph, The Guardian тощо, якщо різниці справді немає?

Шляхом вирішенням цієї проблеми є нарощування власної медіа-імперії. росія вкладала протягом десятиліть значні кошти у власні медіа за кордоном. Аналітики Debunk.org підрахували, що росія витратила близько 350 млн. дол. лише на RT, а на держпропаганду (в росії і поза нею) — 1,9 млрд. дол. Тому критично важливо вкладати гроші в медіа. І не повторювати помилок The Gaze. Треба надалі робити і просувати онлайн-медіа, не забуваючи й про  телебачення та паперові видання. Якщо цього не робити, то європейці та американці й надалі сумніватимуться у підтримці України.

Особливо нам треба висвітлювати злочини росіян. Після трагедій в Бучі та Ірпені і відвідин в ці міста іноземних політиків, їхнє уявлення про росіян почало руйнуватись, а розуміння важливості підтримки нас збільшилось, тому нам почали надавати набагато більше зброї.

Автор: Олександр Яловіца, дописувач Редакції УСС.

«Один у полі таки воїн» — 16-річна Дарина Вдовенко із Харкова довела це, вийшовши на одиночний протест проти концерту Світлани Лободи

Вчора у Харкові відбувся концерт співачки LOBODA, на який зібралося кількасот харків’ян: послухати музику, пофотографуватися з артисткою. Юна Дарина теж прийшла на зібрання. Щоправда, з іншою метою — звернути увагу суспільства, що співачці там не місце.

Світлана Лобода образила дівчину, яка вийшла на протест проти її концерту
Джерело: slukh.media

У мене є позиція щодо Лободи, я її не поважаю, і я подумала, що я мушу це зробити.

Дарина Вдовенко

❗️ Зауважимо, що Світлана Лобода неодноразово давала концерти у росії (з 2014 року до 2022 року, постійно), стояла поряд з російськими виконавцями на одній сцені і, схоже, готувалася зробити це знову — на Summer Fest 2023 року у Молдові (UPD: уже відмовилася брати там участь). Тож позиція дівчини з постером «Харків без Лободи», в принципі, зрозуміла і чітка.

«ЗАВЕРБОВАНІ?»

«Моя хороша, ну що ти тут стоїш? Ну хто тебе прислав? Ну хто тобі дав гроші?» — сказала Світлана Лобода, впритул наблизившись до дівчини.

Цікаво, чи хтось пояснив Світлані, що не все у цьому світі можна купити за гроші?

Дарина вийшла на одиночний протест, щоби продемонструвати свою позицію, принципи та цінності. Не тому, що хтось заплатив кошти і дав завдання організувати проплачену постанову. Це стратегія російської політики, російських артистів, колишніх українських політичних сил.

Але не молодого покоління українців, так званих Лободою «завербованих», які просто бажають побороти усе російське та створити вільну, квітучу Україну.

І Революція на граніті, і Майдан починалися з кількох людей, які висловили владі свої протестні настрої.

КЕЙСИ УСПІШНИХ ОДИНОЧНИХ ПРОТЕСТІВ

Ґрета Тунберґ: Швеція

Її історія також починалась з одиночного протесту під парламентом Швеції замість шкільних уроків. Дівчинка закликала владу більш рішуче діяти проти зміни клімату.

Згодом до її руху проти глобального потепління доєдналися мільйони людей з усього світу, а сама Ґрета виступила у парламентах Парижа, Лондона та Вашингтона, на Кліматичному саміті ООН. Її голос було почуто. 

Ґреті було 16 і вона вийшла на страйк сама. Хоч Ґрета і представниця соціалістичної країни, кейс із її протестом згадати варто.

Ксенія Суріна: Україна

Ксенія Суріна, активістка з Миколаївського осередку УСС, а нині — Голова Вінницького.

4 лютого 2022 року всією Україною прокотилися про-тести проти тодішнього (на щастя, тодішнього) міністра освіти і науки Шкарлета. У Києві, Львові, Одесі та інших містах на головні площі вийшли десятки студентів.

У Миколаєві на той час від нашої Організації була присутньою лише Ксенія. Ця небайдужа, відважна дівчина вийшла самотужки під Микола-ївську ОДА з плакатом «МОН-стра — геть».

Така молодь — це наше майбутнє. Не заради грошей, не заради популярності… Заради змін у цій країні.

Ксенія під Миколаївською ОВА

Валерія Вялкова: Німеччина

Як зупинити натовп проросійських німців і німецьких росіян, які вийшли на публічну акцію за підтримку росії?

На це з легкістю може відповісти Валерія — Голова Харківського осередку УСС, волонтерка, громадська активістка і організаторка багатьох протестів за кордоном.

Рідне місто Валерії — Суми. Повномасштабна війна застала дівчину у Харкові. Згодом Валерія евакуювалася до Німеччини задля тимчасового прихистку.

Нижче — дві світлини. Зліва — вирізка із німецької газети, де Валерія влаштувала одиночний перформанс-пікет, розігнавши бунт росіян, що насувався. Справа — фото ще з однієї акції.

Нині Валерія координує протести і знає, як згуртувати людей і зробити так, щоби твій голос чули.

Що б ми сказали насамкінець?

Ми щиро захоплюємось вчинком Дарини! Її відвагою, громадянською свідомістю і вибором стояти за свої цінності всупереч усьому. Навіть всупереч обуреному натовпу, який замість того, щоби підтримати дівчину та стати з нею пліч-о-пліч, підтримав скандальну співачку. Однак, згодом до Дарини почали приєднуватися ще люди.

За такою молоддю, яка не боїться протестувати поряд з прихильниками іншої точки зору; яка готова боротися за якісні зміни, боротися проти корумпованих політиків і відстоювати свої права, — майбутнє.

Будь-які зміни розпочинаються з людей, які не бояться розповідати світу про свої ідеї і захищають ці ідеї до останнього.

Якщо ви відчуваєте, що вам потрібна підтримка, розголос, або допомога — звертайтеся до нас! Телефонуйте, пишіть нам на у приватні, на пошту, чи у Telegram. Розповідайте свої історії. Ми, як українські студенти за свободу, готові підтримати молодь, яка цього потребує.

📞: +380 93 236 08 75 (@studfreedom_info, Telegram)

📩: com@studfreedom.org

Творімо вільне покоління лідерів, яке не боїться осуду, тиску з боку влади і яке готове бути рушійною силою сьогодення.

Відкрита реєстрація на І Український Лібертаріанський Кінофестиваль для учасників та глядачів!

▪️ Провідна тема – Свобода, будь-то індивідуальна, політична чи навіть економічна.

Дата: 1 & 2 липня 2023 | 12:00 – 19:00 (CET+2).
Локація: простір iHub, м. Київ, вул. Хрещатик, 10.

🖇У статті:

  • Про ГО «Українські Студенти за Свободу» (організаторів)
  • Для учасників (конкурсантів): номінації, вимоги до робіт та нагороди
  • Для глядачів: програма, вхідний квиток
  • Як стати частиною фестивалю?

 

«Коли зміна?» — питають режисери, оператори та актори напередодні знімального дня. «Коли зміни?» — питає проактивна українська молодь.

Для нас ці питання повʼязані не лише грою слів, а й прагненням до якомога більшої Свободи, запалення її вічного яскравого вогню. Наша громадська організація вже 6 років говорить про цю цінність на лекціях, тренінгах, воркшопах, освітніх таборах.

Настав час кіно, щирого, чесного, авторського. Кіно, де прагнення до Свободи таке по-українськи правдиве й щемке.

Якщо Свобода та відверте кіно про неї торкаються вашої душі та не залишають вас байдужими, запрошуємо відвідати І (перший) Український Лібертаріанський Кінофестиваль жанру ігрового та документального короткометражного кіно, організований за підтримки ГО «Українські Студенти за Свободу».

Хочу потрапити на кінофестиваль

Про ГО «Українські Студенти за Свободу» (організатори)

📌 Хто такі «Українські Студенти за Свободу»?

Ми є всеукраїнською молодіжною громадською організацією, яка розділяє ідеї лібертаріанства. Це означає, що найбільшою цінністю для нас ми вбачаємо Свободу, а у своїй діяльності захищаємо ідеї економічної, політичної та індивідуальної свободи.

Наразі у нашій організації є понад 500 членів та членкинь, а наші осередки представлені у кожному регіоні України.

📌 Чим займається ГО «Українські Студенти за Свободу»?

До повномасштабної війни ми організовували акції та протести проти свавілля влади, були співтворцями законопроєктів, активно адвокатували наші ідеї. Зараз же ми змістили фокус нашої діяльності на просвітницьку та волонтерську діяльність. Звертаємо вашу увагу, що ГО «Українські Студенти за Свободу» НЕ пов’язані з жодною політичною партією і є незалежною організацією!

Проведення «І Українського Лібертаріанського Кінофестивалю» є першим досвідом великого мистецького проєкту в УСС. Ми розширяємо формати та тематики, за допомогою яких ми можемо поширювати наші цінності. Саме кіно, на думку організаторів, є одним з ефективних способів для цього, адже в першу чергу чинить емоційний вплив на глядача.

Наша мета – сприяти розвитку українського незалежного авторського кіно, допомогти митцям у формуванні соціального капіталу та сприяти висвітленню їхньої творчості.

Для учасників (конкурсантів)

Ми запрошуємо українських молодих митців взяти участь у кінофестивалі, подавати свої кінороботи і позмагатися за круті призи!

📌 Які є номінації?

На фестивалі існує дві номінації: «Найкраще ігрове кіно» та «Найкраще документальне кіно».

📌 Вимоги до конкурсних робіт

Робота, що подається конкурсантом на кінофестиваль, має транслювати важливість цінності Свободи. Це стосується її трьох основ:

  • особистісної: наприклад, питання складного індивідуального вибору людини в умовах тиску суспільства, обставин тощо;
  • політичної чи економічної: життя індивіда в умовах тоталітарної системи;
  • національної: наприклад, питання сучасної чи минулої боротьби українців за національне визволення та самостійний культурний і політичний розвиток на особистісному чи загально суспільному рівні.

Однак, навіть цими пунктами ми не обмежуємо вільну авторську інтерпретацію митців в баченні ідеї Свободи в житті людини, суспільства або держави. При відборі робіт фокус-групою увага звертається саме на глибину та комплексність розкриття теми.

Жанр робіт: на кінофестиваль допускаються роботи ігрового і документального жанру.

Тривалість робіт: від 10 до 20 хвилин.

Мова кінострічок: українська або англійська з обов’язковим субтитруванням українською мовою. Вживання інших мов з метою збереження автентичності картини (наприклад, якщо стрічка присвячена проблематиці кримськотатарського народу абсолютно валідним і навіть бажаним є вживання мови киримли) може допускатися за умови наявності українськомовних субтитрів.

На кінофестиваль допускаються роботи, що брали участь в інших фестивалях або були опубліковані раніше, але не пізніше 1 липня 2022 року.

Роботи конкурсантів пройдуть попередній відбір фокус-групою, сформованою з представників кіноіндустрії та членів ГО «Українські Студенти за Свободу». Для цього роботи будуть попередньо зашифровані, що гарантує чесність та неупередженість їхнього оцінювання.

Опісля аплікантам буде надано розгорнутий фідбек щодо їхньої роботи від фокус-групи з відповідним рішенням щодо допуску / недопуску до фестивалю. Безпосередньо на фестивалі роботи буде оцінювати професійне жюрі.

📌 Що отримують переможці?

Одна з головних цілей фестивалю – посприяти розвитку молодих українських митців. Саме тому окрім кришталевої статуетки «Факел Свободи», переможці в двох номінаціях «Найкраще ігрове кіно» та «Найкраще документальне кіно» отримують грошовий приз 8000 грн, а також можливість особистої зустрічі з українським актором та режисером Ахтемом Сеїтаблаєвим.

Ахтем Сеїтаблаєв

Для глядачів та усіх, хто бажає насолодитися українським авторським кіно

Якщо для вас українська кіноіндустрія — це кузня ідей Свободи, запрошуємо на наш фестиваль! Ви познайомитеся із «ковалями», які дбайливо працюють над своїми витворами мистецтва, із молодіжною культурною спільнотою та у спокійній атмосфері насолодитеся фільмами про Свободу, як, власне, ми й обіцяли.

📌 До речі, щодо програми? Що ще окрім робіт конкурсантів?

Окрім конкурсних робіт на вас також чекають ретроспективні фільми про свободу молодих режисерів та обговорення з ними у форматі Q&A. А також TED Talks з представниками сучасної кіноіндустрії. Нудно не буде!

🎟️ Вхідний квиток на фестиваль коштує 250 гривень.

Організаційний внесок покриває харчування протягом двох днів (обіди та кава-брейк). На основі коштів, сплачених за абонемент, також буде формуватися призовий фонд для переможців фестивалю. Тож відвідування фестивалю є цілком вигідним: з нас – останні тренди українського кіно, турбота про ваш комфорт на заході та цікава програма.

«Запали вогонь!» – слоган I Українського Лібертаріанського Кінофестивалю

Як стати частиною Кінофестивалю?

Якщо ви хочете дізнатися деталі й подати свою роботу для участі в фестивалі або ж у ролі глядача насолодитися крутим українським авторським кіно – заповнюйте реєстраційну форму!

Реєстрація на кінофестиваль

Дедлайн заповнення форми для глядачів & учасників: 28 червня.

Поспішайте зареєструватися, адже кількість місць у глядацьких залах обмежена!

Є питання?

Контакт для зв’язку: Уляна Костенко, головна організаторка фестивалю (+380 99 123 28 48).

Приходьте на зміну уявлення про українське кіно та Свободу, на зміну свідомості та цінностей!