Постанова НБУ: Глухий кут для розвитку криптовалюти в Україні

1 березня 2023 року Національний банк України (НБУ) прийняв постанову № 14, яка значно змінила порядок здійснення авторизації діяльності надавачів фінансових платіжних послуг. Ця постанова викликала шквал критики з боку криптовалютної спільноти України, оскільки відчутно перешкоджає діяльності ринку віртуальних активів. Детальніше розглянемо, як саме цей документ впливає на розвиток криптовалютного бізнесу в країні.

Перші наслідки

Відразу після введення нових правил, багато компаній, що займалися обміном криптовалют, постали перед труднощами у продовженні своєї діяльності. Від них вимагали детальної звітності та відповідності новим, значно жорсткішим, вимогам до авторизації. Це спровокувало низку проблем:

Збільшення витрат на відповідність. Компанії змушені були витрачати значні ресурси на адаптацію до нових правил.

Зниження довіри з боку інвесторів. Невизначеність регуляторного середовища знизила привабливість України як майданчика для криптовалютних інвестицій.

Міграція бізнесу

Через нову політику НБУ багато українських криптовалютних компаній почали розглядати можливість перенесення свого бізнесу до європейських країн з більш прозорим і сприятливим регуляторним середовищем стали основними пунктами призначення для таких компаній.

За даними Forbes, перехід на моделі peer-to-peer (P2P) став одним із способів виживання для українського криптовалютного бізнесу. Проте цей крок не є довгостроковим рішенням, оскільки він не забезпечує повноцінного функціонування бізнесу в правовому полі України.

Постанова НБУ: важливий регуляторний крок

Вже згадана постанова НБУ, замість доступу до послуг, які звикли використовувати українські споживачі у сфері криптовалют, зумовила суттєві обмеження у співпраці банків та фінансових установ з криптобізнесом.

Одним з наслідків стало те, що банки та фінансові установи отримали рекомендацію обмежити або припинити співпрацю з компаніями, діяльність яких пов’язана з високими ризиками, зокрема з криптовалютними операціями. Завдяки цьому криптобіржі, такі як Binance та Kuna, втратили можливість проводити поповнення та виведення коштів через гривневі банківські картки.

Відповіддю на ці обмеження стало зростання використання P2P-переказів, коли користувачі здійснюють прямі транзакції між собою без посередництва фінансових установ. До того ж деякі компанії розглядають можливість перенесення своєї діяльності до європейських країн з більш сприятливим регуляторним середовищем.

Криптобізнес висловлює занепокоєння, що такі обмеження можуть призвести до відтоку капіталу та фахівців з України, а також уповільнити розвиток інноваційних технологій. НБУ обґрунтовує свої дії необхідністю забезпечення фінансової стабільності та захисту прав споживачів. Однак, багато експертів вважають, що надмірне регулювання криптовалютного сектору може мати зворотний ефект — замість створення безпечного середовища для інвесторів, це може призвести до відтоку капіталу та інновацій за межі країни.

Висновок

Постанова НБУ від 1 березня 2023 року поставила перед українським криптовалютним бізнесом серйозні виклики. Замість стимулювання розвитку перспективного сектора, нові правила фактично стримують його, змушуючи підприємців шукати більш сприятливі умови за кордоном. Україна ризикує втратити позиції на глобальному ринку криптовалют, якщо не буде переглянуто підхід до регулювання цієї сфери.