Порівняння законопроєктів №10225 та №10225-1: чому це важливо для регулювання віртуальних активів

Розвиток цифрових технологій та стрімке зростання інтересу до віртуальних активів викликали необхідність правового регулювання цих цінних фінансових інструментів. Україна, намагаючись стати конкурентоспроможною в цьому напрямі, пропонує два законопроєкти: №10225 та №10225-1. Обидва вони мають спільну мету: врегулювати відносини, пов’язані з віртуальними активами, забезпечити прозорість обігу та уникнути ризиків, пов’язаних із відсутністю чітких норм. Однак підходи, які використовуються в цих документах, суттєво відрізняються за рівнем деталізації та комплексністю.

Основна різниця між законопроєктами проявляється вже у визначенні базових понять. Законопроєкт №10225 пропонує інтегрувати поняття «віртуальні активи» в правове поле, посилаючись на Закон України «Про віртуальні активи», і додає: «Поняття віртуальних активів, видів віртуальних активів, операцій з віртуальними активами та інша термінологія для цілей цього Кодексу використовуються у значеннях, визначених Законом України “Про віртуальні активи”». Водночас №10225-1 підходить до цього питання з більшою ретельністю, додаючи низку визначень, зокрема поняття «службовий токен» та інші. Наприклад, у тексті йдеться: «14.1.2262. Службовий токен – у значенні, визначеному Законом України “Про віртуальні активи”». Така деталізація дозволяє враховувати різні аспекти обігу токенів, створюючи міцну основу для їх регулювання.

Що стосується інвестиційного прибутку, №10225 залишає його визначення на загальному рівні, не виділяючи особливостей для віртуальних активів. Натомість №10225-1 значно розширює це поняття, прямо включаючи віртуальні активи до складу інвестиційних активів. У ньому зазначено: «14.1.812. Інвестиційний актив – цінні папери, деривативи, корпоративні права, випущені в інших, ніж цінні папери, формах, та віртуальні активи». Такий підхід забезпечує більш прозоре оподаткування та облік прибутків, отриманих із цифрових активів.

Не менш важливою є тема обліку операцій із віртуальними активами. У законопроєкті №10225 передбачено базові правила, які наголошують на окремому визначенні фінансового результату від таких операцій: «Платники податку окремо визначають загальний фінансовий результат від операцій з віртуальними активами». У той же час, №10225-1 пропонує значно складніший механізм, враховуючи особливості різних видів токенів. Наприклад, у ньому зазначено: «Фінансовий результат від операцій зі службовими токенами визначається за правилами, встановленими для операцій з базовими активами цих токенів». Така деталізація допомагає уникнути неоднозначностей у бухгалтерському обліку.

Оподаткування також викликає значний інтерес. Обидва законопроєкти передбачають ставку 18% для інвестиційного прибутку від операцій із віртуальними активами. Однак у тексті №10225-1 додані спеціальні положення, що враховують специфіку обігу, наприклад: «Не вважається продажем перший продаж службового токена його емітентом». Такий підхід дозволяє уникнути зайвого оподаткування на ранніх етапах залучення коштів.

Ще одним аспектом є обов’язки постачальників послуг. У законопроєкті №10225 вони обмежуються наданням інформації про операції. Натомість №10225-1 деталізує ці вимоги, зазначаючи, що постачальники повинні зберігати відповідну інформацію протягом 1095 днів.

Зрештою, питання оцінки вартості віртуальних активів також отримує різні підходи в обох документах. Якщо №10225 обмежується загальними принципами, то №10225-1 враховує складні випадки. Наприклад, у тексті йдеться: «Для віртуальних активів, придбаних в результаті обміну, первісна вартість визначається як договірна вартість переданих активів».

У підсумку, законопроєкт №10225 можна розглядати як базовий документ, що створює основу для регулювання віртуальних активів. Натомість №10225-1 пропонує глибший та деталізований підхід, який охоплює специфіку різних видів токенів і складних операцій. Хоча він є більш складним для реалізації, його переваги полягають у створенні прозорих і чітких правил. Це дозволяє забезпечити ефективне впровадження віртуальних активів у правове поле України та сприяти їхньому розвитку.