Автор: Владислав Мальчевський

Філософія — на перший погляд здається дуже складною та незрозумілою наукою, але насправді, не все так як ви думаєте.
Існують приблизно до десяти інтелектуальних експериментів в які люблять «бавитись» філософи, а також всі небайдужі до філософської думки. Деякі з них, дуже важко зрозуміти не маючи якоїсь певної бази філософських знань, наприклад експеримент «Філософський Зомбі» Чалмерса, для кращого його розуміння, необхідні знання з гносеології та феноменології. Проте, є такі експерименти які не вимагають від вас професійного філософського знання, але мають потужні світоглядні настанови.

Я вирішив вибрати, ті два експерименти, які на мою думку, є найбільш актуальні для розуміння українській аудиторії. Так, ці експерименти будуть стосуватись сфери політичної, та соціальної філософії. Це якраз ті сфери нашого з вами буття, які зараз знаходяться на етапі стагнації а також деякого розвитку. Отож, на моє глибоке переконання прочитавши та прорефлексувавши над цим блогом, ви краще усвідомите такі сфери нашого життя, як життя соціальне та життя політичне.

Роберт Нозік та «Машина по виробництву особистого досвіду»

Роберт Нозік — один з найбільш екстраординарних американських філософів ХХ століття. Професор Гарвардського університету, ідеолог класичного лібералізму(analytic liberterianism). Відстоював ідеї «мінімальної держави» та гостро критикував теорію «соціальної держави» за надмірне насильство над індивідами. Також, теоретично обгрунтував теорії : «справедливості придбання», «справедливості передачі», та «справедливості приватної власності».

Magnus Opus — Anarchy, State, and Utopia. Книга буде корисна для прочитання абсолютно кожній свідомій людині, яка хоча би раз міркувала про природу свого соціального буття, та хотіла би розібратись з тим як «Левіафан» впливає на її індивідуальні свободи, та пропонує свої види справедливості, цінностей, культури, ідеологій, та вибору. Саме про вибір піде мова далі.

Анархія, Держава та Утопія, 1974 рік

Що ж то за машина ?

Короткий опис: Припустимо, що існує така собі машина з виробництва особистого досвіду, яка може забезпечити вам будь-яке переживання. Круті нейропсихологи, можуть простимулювати вам мозок так, що ви провідчуваєте все настільки реально, що ви ніколи не завагаєтесь в тому, що ви на даний момент стрибаєте з парашутом, куштуєте вишукані страви, або ж займаєтесь сексом. Компанії та корпорації вже ретельно вивчили, а також придумали тисячи сценаріїв кожен з яких ви можете вибрати в бібліотеці, припустимо, вибрати та замовити сценарій життя та пережитого досвіду на наступні два роки.

Питання: Чи погодитеся ви під’єднатись до такої машини досвіду, попередньо обравши ті події, які мають з вами статися?

Філософський зміст: Експеримент змушує нас замислитись, над тим, де грань між відчуттям буття і буттям.

До цього всього, які категорії «відчуття буття» вплітаються нам ідеологічною системою тої чи іншої держави? Якісна масова комунікація перетворює та рухає нас в системі координат, де ми за всіма можливими соціо-культурними показниками можемо відчувати наше буття, як наприклад, «дорослі» люди, а насправді ж на рівні розуміння «буття» залишаємось дітьми.

Брейгель Старший, Діти Грають

Звичайно, ми в силі препарувати, будь-яку ідеологічне нашарування нашого сприйняття, і звільняти свій розум від «ідолів». Проте, знову ж таки постає питання: Чи ми, «відчуваємо» що препаруємо ідеологічне нашарування і впевнені в цьому? Чи ми, «справді» звільнились від ідеологічного фрейму, та бачимо світ «справжнім»? Питання доволі таки риторичні. Все залежить від рівня усвідомлення свого «Я» та розуміння свого «вільнодумства», тобто наскільки ваша індивідуальна свобода стійка до зовнішніх факторів, в цьому випадку, до держави, суспільства, спільноти.

Сам же Нозік пише: «Підключитися до машини — це свого роду самогубство … Хіба дивно, що для нас має значення те, якими є ми насправді? Перш за все ми хочемо робити певні речі, а не просто отримувати відчуття того, що ми їх робимо».

Джон Роулз та «Вихідна позиція» ( Theory of original position)

Джон Роулз

— американський соціальний, політичний, моральний, та філософ права, теоретик соціального-лібералізму. Один з найбільш визнаних філософів та теоретиків держави та права. Основна концепція була описана в книзі «Теорія Справедливості»

Дуже гостре сприйняття справедливості, яке філософ виводи з поняття чесності (justice as fairness). Філософ виступав за принципове співвідношення Свободи та Рівності(під впливом Г’юма, а також деяких ідей Канта), за що був критикований, як своїми колегами як із лібертаріанских позицій, так і з марксистських. Книга, буде корисна абсолютно кожному, хто цікавиться політичною, моральною, та філософією права. Й напевно, просто тому, хто хоче розібратись з поняттями «справедливості» та свободи.

Magnus Opus by John Rawls

«Вихідна позиція»

Брейгель Старший, Вавилонська Вежа

Пригадайте славнозвісну християнську міфологію, а саме міф про Вавилонську Вежу. От, уявіть, що ви знаєте все, про ті суспільства які живуть навколо Вавилонської Вежі. Знаєте абсолютно все. Від матеріального стану тої чи іншої соціальної верстви, до їхніх цінностей. Так, само ви знаєте всі навколишні міста-держави, які знаходяться поруч з Вавилоном (вздовж річок Єфрат та Тигр) і ви маєте також абсолютні знання, про ці суспільства. Хтось має більш прийнятні до ваших цінностей, хтось менш. Якісь суспільства багатші, якісь ні. Але всюди присутня певного роду «несправедливість» за словами Роулза.

Короткий опис:  Уявіть, що ви можете почати життя з такої собі “original position” вихідної позиції, і ви маєте можливість повністю зруйнувати Вавилон, і встановити принципи організації існування суспільства заново. Але на вас буде діяти така собі «завіса невідання» яка приховає всі можливі соціо-культурні нашарування, приналежність до тієї чи іншої соціальної верстви населення, й також ваші природні та задатки. Власне, так само як і ваші певні інтереси. Загалом, створення законів організації суспільства, буде повністю позбавлене ваших власних інтересів та вподобань.

Питання :  Яку концепцію соціальної справедливості виберуть люди, позиція яких не детермінована їх своєкорисливими інтересами?

Філософський зміст:  Можливість до редукування, до стану чистого листка, є корисною кожному громадянину того чи іншого суспільства, як розвинутого так і не дуже, щоб краще розуміти вектор того “ідеального місця” до якого варто рухатись, або ж краще визначити власну вихідну позицію, яка буде відповідати цінностям та поняттю справедливості в тому чи іншому суспільству.

Наприклад, колишній житель Вавилону, вибираючи життя з «вихідної позиції» вважає, що не справедливо жити по законам Хаммурапі, і маючи знання про законодавчу систему, стародавньої Індії, вирішує народитись там, або ж, зібрати однодумців та оскаржити «несправедливі» закони, та намагатись їх змінити.

Цей експеримент має багато інтерпретацій. Я інтерпретував його, на свій смак. Але сенс, залишається один і той самий. Після прочитання експерименту, ви можете краще усвідомити: де ви зараз? які цінності панують у вашому суспільстві? приймаєте ви їх чи ні? чи готові ви до змін? а чи є більш справедливі суспільства? Всі ці питання, детермінують критичне осмислення нашої суспільної, політичної, правової системи, та дають впевненість в тому, що зміни на більш краще та справедливе суспільство можливе, якщо воно є вже десь, але не тут. Це чітко окреслює початок, та той бажаний результат який ми хочемо бачити навколо.

До речі, сам Роулз стверджував, що люди будуть вибирати, одній й ті самі принципи в суспільствах де на чаші терезів буде рівне співвідношення Свободи та Рівності.

«Бурлаки на Волге» Репин

Отже, міркуючи над інтелектуальними експериментами, ми можемо чіткіше зрозуміти те, що ми ще про дуже багато речей навіть і не думали міркувати. Інтелектуальні експерименти змодельовані так, щоб змусити вас замислитись про речі «фундаментального» характеру, і вивести вас за «дужки» будденості, аби чим краще її розглянути та проаналізувати. Ну і звичайно, зробити ваше виживання в цьому світі більш імовірним, тому що виживають найсильніші, а як ми знаємо чудовий вислів Френсіса Бекона «Scientia potentia est»